стихи, слова, текст песен Тарас Петрыненко исполнителя, певца, артиста Тарас Петрыненко, биография, творчество ,информация об Тарас Петрыненко, творческий путь Тарас Петрыненко
Тарас Петрыненко
Творческий путь
Тарас Петрыненко у музиці перепробував багато чого. На початку 70-их був лідером початків українського "року". Далі фольк-рок, попсові мотиви, служба в армії, заборона співати власні патріотичні пісні ("Пісня про пісню") та еміграція до Росії. Після повернення на Батьківщину виходить найпопулярніша його пісня "Україна", яка здається ніколи не втратить своєї популярності та актуальності...

Свій шлях на саму вершину української поп-музики Тарас Петриненко починав як і більшість його ровесників з танцмайданчика, де на початку 1969 року заспівав "Еней", складений з учнів спеціальної музичної школи ім. Лисенка. Через рік"Еней" дебютував на телебаченні і майже два роки був безперечним лідером української рок-музики. В кінці 1971 року Петриненко створив новий, дещо попсовіший гурт "Дзвони", та через три роки знову об'єднався з друзями з "Енея". Новостворений ВІА "Візерунки шляхів", довантаживши лірику "Дзвонів" (вірніше Петриненка) та фолк-рок"Енея", патріотикою членів спілки композиторів, на початку 1975 року записали на "Мелодії" платівку-гігант. Відразу ж гурт запросили до Укрконцерту, де під вивіскою "Гроно" він проіснував майже рік.

Після служби в армії Петриненко недовго керував знаменитою "Мрією", та після того як їм заборонили виконувати власні пісні (зокрема такий шедевр як "Пісня про пісню"), він з гуртом "Чарівні гітари" емігрував до Росії.З 1982 року Петриненко в тульському ансамблі "Красные маки", який на той час складався виключно з українських музикантів. З "Маками" він записав свої перші російськомовні хіти - "Погасшие звезды", "Перелетная птица", "Я скоро вернусь", та не чекаючи коли він стане вже зовсім модним поп-співаком, повертається в Україну. В 1986 році Петриненко разом з гітаристом Ігорем Шабловським (екс-"Еней", "Гроно", "Синяя птица", "Аеробус") та співачкою Тетяною Горобець (екс-Театр естради) відроджує "Гроно". Спочатку репертуар дублював "Маки", та з'явилися "Україна", "Пісня про пісню" і досить швидко Петриненко став лідером української пісні. Дещо політизований і розтиражований лейблом "Кобза", альбом 1989 року "Я професійний раб", здається зовсім не мав вад. Цікаво, що всі вважали "Гроно" поп-гуртом, хоч весь альбом аранжовано в стилі прогресив-рок.

В 1991 році Петриненко почав запис для "Аудіо України" альбому "Господи, помилуй нас", який був завершений лише через два роки. Причиною тому розвал гурту "Гроно" - одного разу акомпануючі музиканти просто не повернулися із зарубіжних гастролів. Та це не відбилося на якості альбому - за підсумками 1993 року він визнаний кращим в Україні. В 1995 році метр нашої поп-музики мабуть вирішив спочити (на лаврах) і несподівано став ві-джеєм - він деякий час вів на центральному телебаченні програму "Колискова для дорослих". Влітку 1997 року на "Таврійських іграх - VI" Петриненко отримав Всеукраїнську премію в галузі музики та масових видовищ"Золота Жар-птиця" в номінації "Жива легенда". В кінці року фірма "Нова Рекордс" випустила третій сольний альбом Петриненка "Любов моя", планується нарешті розтиражувати і попередній.

В 1999 році за особистий внесок у розвиток національної культури і мистецтва та вагомі творчі здобутки, солісту-вокалісту концертно-творчої організації "Київщина" Тарасу Петриненку присвоєне звання Народного артиста України; одночасно звання Заслуженої артистки України присвоєне його напарниці Тетяні Горобець. В 2003 році лейбл Атлантик причислив Тараса Петриненка до когорти рок-музикантів і видав збірник його пісень в серіїї "Рок Легенди України".